І. Загальні положення освітньої програми

Освітня програма передбачає:

5. засвоєння системи знань;
5. розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення, раціональної організації навчально - виховного процесу;
5. розвиток критичного мислення, здатності усвідомлювати та відстоювати особисту позицію;
5. вироблення вміння самостійно здобувати знання;
6. готовність до застосування знань, умінь в практичній діяльності;
5. формування особистісного світогляду - узагальненого розуміння всього світу в цілому на грунті великої кількості впорядкованих поглядів, переконань, ідеалів;
5. формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань;
5. виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури усіх корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні;
5. формування культури міжетнічних і міжнаціональних відносин;
5. формування в учнів основ загальнолюдської і народної моралі: совісності, порядності, тактовності, співчуття, милосердя, доброти, чесності, гуманності, толерантності тощо;
5. виховання поваги до батьків, духовної єдності поколінь;
5. виховання почуття власної гідності: честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;
5. формування розуміння необхідності гармонії людини з природою;
5. засвоєння знаннями про природу рідного краю;
5. озброєння школярів науково обґрунтованими знаннями про здоров'я і засоби його зміцнення;
5. виховання відповідального ставлення до зміцнення власного здоров'я і здоров'я інших людей.
5. різнобічний розвиток школяра як цілісної особистості в духовному, інтелектуальному, емоційному, фізичному, моральному і психічному проявах;
5. виховання школяра як громадянина і патріота України, національно свідомої, вільної, демократичної, соціально активної особистості, здатної здійснювати свідомий вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;
5. формування в учнів природничо - наукового і гуманітарного світогляду, наукового стилю мислення, здатності до інноваційної діяльності;
5. формування особистісних якостей, які забезпечують успішну соціально-психологічну адаптацію в суспільстві, готовність до подальшої неперервної освіти впродовж життя, трудової діяльності, конкурентоздатність на ринку праці;
5. формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння і потреба вчитися впродовж життя, здатність до життя в громадянському суспільстві, навички підприємницької діяльності, загальнокультурна компетентність;
5. вироблення навичок здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров'я.

            Діяльність закладу загальної середньої освіти ґрунтується на засадах демократизму, дитиноцентризму, рівного доступу до якісної освіти, врахування вікових особливостей фізичного, розумового і психічного розвитку дитини, індивідуалізації, диференціації і варіативності, цілісності і наступності, академічної свободи та автономності, прозорості і відповідальності.

ІІ. ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДІ

            Основними детермінантами формування змісту середньої освіти є потреби суспільства й особистості, орієнтація освіти на перспективи розвитку науки, техніки, виробництва, сфери послуг, формування в учнівської молоді життєствердного образу світу  тощо. Модернізація змісту загальної середньої освіти здійснюється відповідно до таких основних пріоритетів – особистісної та компетентністної орієнтованості, спрямованості на гармонійний розвиток особистості, гуманітарізації, фундаменталізації, міжпредметної інтеграції, доступності, посилення діяльнісного і креативного складників змісту, громадянського і національно - патріотичного виховання.

            Освітній процес у загальноосвітніх навчальних закладах органічно поєднує навчання, виховання і розвиток дитини і будується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів як єдиного системного утворення. Відповідно до особистісно орієнтованого підходу в центр освітнього процесу ставляться інтереси здобувача освіти. Освітній процес передбачає гуманне суб’єкт - суб’єктне співробітництво всіх його учасників, діагностично - стимулюючий спосіб організації навчального пізнання, діяльнісно - комунікативну активність учнів, проектування індивідуальних досягнень в усіх видах пізнавальної діяльності, якомога повніше врахування особистих потреб в доборі змісту, методик і технологій навчання та оцінювання учнів.

            У школі утверджується новий тип навчання – навчання інноваційне, яке на відміну від традиційного, націленого в основному на освоєння і підтримку наявних здобутків цивілізації, формує особистість, здатну вносити інноваційні зміни в існуючу культуру й середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством. Таке навчання передбачає постійне залучення учнів до активної навчально - пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією суб’єктів діяльності, обміном інформацією, результатами діяльності учнів між собою і вчителем. Воно спонукає їх до ініціативності, творчого підходу та активної позиції у всіх видах зазначеної діяльності, передбачає не отримання, а здобування знань і вмінь, конструювання власного образу світу, формування ключових компетентностей самим учнем, що значно підвищує результативність освітнього процесу.

            Ключові компетентності:

5. Спілкування державною: (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
5. Спілкування іноземними мовами: Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
5. Математична грамотність: Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
5. Компетентності в природничих науках і технологіях: Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
6. Інформаційно - цифрова компетентність:  передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа - грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
5. Уміння навчатися впродовж життя: Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
5. Соціальні і громадянські компетентності: Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
5. Підприємливість: Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
5. Загальнокультурна грамотність: Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
5. Екологічна грамотність і здорове життя: Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

ІІІ. НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ

            Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

            Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

            Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

            Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

            Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

            Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно - наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово - інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

IV. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПРОГРАМИ

5. дитиноцентрованості і природовідповідності;
5. узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
5. науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
5. наступності і перспективності навчання;
6. взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
5. логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

5. можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
5. творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
5. адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

            Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей.

V. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

VI. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ БАЗОВОЇ ТА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

            Визначені законодавчою базою «Про повну загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст.226) {Із змінами, внесеними згідно із Законом від 13.07.2020 № 764-IX}, ЗУ «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017).

VII. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VIII. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

5. кадрове забезпечення освітньої діяльності;
5. навчально - методичне забезпечення освітньої діяльності;
5. матеріально - технічне забезпечення освітньої діяльності;
5. якість проведення навчальних занять;
6. моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

5. оновлення методичної бази освітньої діяльності;
5. контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
5. моніторинг та оптимізація соціально - психологічного середовища закладу освіти;
5. створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:

5.  початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;
5.  базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;
5. профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що пе редбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Заклад загальної середньої освіти України має таку структуру:

початкова школа (1-4 кл.), яка забезпечує здобуття початкової освіти;

базова середня освіта (5-9 кл.), яка забезпечує здобуття базової середньої освіти;

повна загальна середня освіта (10-11 кл.), який залежно від профільного спрямування надає можливість здобувати загальну середню освіту.

            Початкова школа є чотирирічною. Здобуття початкової освіти діти починають у віці 6 - 7 років. Вибір навчального закладу здійснюється за місцем проживання або за бажанням батьків з урахуванням освітніх потреб дитини (навчання дітей з особливими потребами тощо). Початкова школа може функціонувати як самостійний навчальний заклад або діяти в комплексі з дошкільним закладом освіти, гімназією.

            Метою початкової освіти є гармонійний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування морально - етичних і загальнокультурних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до продовження навчання, успішну взаємодію з довкіллям.

            Завдання початкової освіти:

5. створення умов для психолого - педагогічної адаптації дитини до шкільного освітнього середовища;

5. фізичний і психічний розвиток дитини, розвиток її сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей, мотивації до навчання;

5. формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для продовження навчання, набуття соціального досвіду, культури спілкування і співпраці у різних формах навчальної взаємодії; здатності до самовираження;
5. соціально - правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

5. національно-патріотичне, морально-етичне , трудове, естетичне виховання дитини.

            Зміст початкової освіти ґрунтується на інтегративно - предметній основі, компонентами якої є усне і писемне мовлення, читання, іноземна мова, математика, основи природознавства і суспільствознавчих знань, різні види мистецької діяльності (спів, гра на музичних інструментах, образотворча діяльність – малювання, аплікація, ліплення, декоративні техніки тощо), збереження здоров'я. У змісті навчання посилюється його практична спрямованість, системніше враховуються вікові особливості інтелектуального і психічного розвитку учнів, здійснюється розвантаження навчального матеріалу (скорочення його обсягів, термінології, уникнення дублювання тощо), забезпечується відповідність між обсягом навчального матеріалу і часом, передбаченим на його вивчення. У початковій школі максимальна кількість обов’язкових навчальних предметів в одному класі не може перевищувати 8 назв. Тижневе навчальне навантаження учнів не може перевищувати гранично допустимого рівня, установленого санітарно - гігієнічними нормами організації  навчально - виховного процесу.

            У початкових класах на реалізацію  варіативного освітнього складника відводиться не менше 10 відсотків від гранично допустимого навчального навантаження учнів. Він спрямовується переважно на індивідуальні консультації та групові заняття. Поглибленого вивчення навчальних предметів не передбачається.

Навчання учнів здійснюється в два цикли.

            Перший цикл (1-2 класи) – адаптаційний, мотивує і готує дітей до успішного навчання в школі. На цьому етапі навчання особлива увага надається індивідуальній роботі з дітьми з метою вирівнювання їхніх стартових освітніх здобутків, сенсорному розвитку, формуванню загальнонавчальних умінь, виявлення індивідуальних особливостей, здібностей і схильностей учнів, їхніх пізнавальних інтересів. Даний цикл передбачає формування у дітей якостей, необхідних для суспільно значущої поведінки та співпраці в групі (дисциплінованість, старанність, ввічливість, щирість), способів спілкування, різнобічної гуманістично спрямованої активності. Характерні  для дітей цього віку цілісність сприйняття навколишнього світу та пріоритетність гри серед усіх видів діяльності зумовлюють конструювання змісту і організацію навчання на інтегративній основі з переважанням ігрових методів.

            Другий цикл (3-4 класи) – базовий. Його призначення – продовжити виховання морально-етичних цінностей, набуття досвіду соціальної взаємодії, формування в учнів ключових і предметних компетентностей, оволодіння розгорнутою навчальною діяльністю, уміннями працювати самостійно, в групі, у проекті, здійснювати творчу діяльність. Водночас це не виключає ігрових та інтегрованих занять.

            Учні 1-го класу домашніх завдань не одержують. У 2-му класі дітям можуть пропонуватися завдання, які стимулюють інтерес до навчання і виконуються переважно в усній формі. Учні 3–4 класів виконують домашні завдання диференційованого характеру, зміст і обсяг яких визначаються залежно від потреб дітей, мають для них особистісну значущість.

            Контрольно-оцінювальна діяльність передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання і виконує переважно формувальну функцію. Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції освітніх результатів.

            Оцінювання результатів навчання то особистих досягнень у учнів 1-2 класів здійснюється формувально, вчитель орієнтується на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Бальне оцінювання не застосовується.

            Для учнів 3-4 класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання). Підсумкове оцінювання учнів здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: “початковий (П)”, “середній (С)”, “достатній (Д)”, “високий (В)” та може мати лише моніторинговий характер. Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.

            Для 1 – 2 класів навчальний план складений за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 21.02.2018 року № 87, додаток 2 до Державного стандарту початкової освіти, Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272.

            Для 4-А класу з українською мовою навчання – складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 21.02.2018 року № 87, додаток 2 до Державного стандарту початкової освіти, Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273.

            Для 3 - 4 класів – складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 21.02.2018 року № 87, додаток 2 до Державного стандарту початкової освіти, Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273.

Освітній процес у базовій середній школі також має циклічний характер і передбачає два цикли: адаптаційний до предметного навчання (5 - 6 класи) та базового предметного навчання (7 - 9 класи), які в цілому забезпечують здобуття базової середньої освіти та підготовку до профільного навчання.

            Базова середня освіта як фундамент загальноосвітньої підготовки школярів формує в них готовність до вибору певного профілю навчання у старшій школі та його реалізації. У зв’язку з цим пріоритетного значення набуває допрофільна підготовка учнів. Її мета полягає в тому, щоб на основі діагностичних методик, диференціації та індивідуалізації навчання надати кожному учневі допомогу в обґрунтованому виборі майбутнього навчального профілю відповідно до виявлених інтересів, нахилів і здібностей. Основними формами допрофільної підготовки є: поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, вивчення курсів за вибором, предметних олімпіадах, індивідуальне консультування тощо.

            Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-го класу НУШ є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною системою, а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9-их класів також здійснюється за 12 - бальною шкалою. Випускники проходять державну підсумкову атестацію з чотирьох предметів: українська мова (обов’язково), українська мова і література (за вибором), математика, рівень стандарту (обов’язково), історія або англійська мова (обов’язково), предмет за вибором учня.

            Метою базової середньої освіти є різнобічний розвиток, громадянське виховання і соціалізація дитини, формування у неї навчальних, соціальних, загальнокультурних і предметних компетентностей, цінностей громадянського суспільства, особистісний розвиток учнів з орієнтацією на продовження навчання, формування креативності і критичного мислення, творчих здібностей, набуття життєвих компетентностей, необхідних для самовизначення й усвідомленого вибору подальшого життєвого шляху.

            Завдання базової середньої освіти:

5. створення умов для ефективної навчально - пізнавальної діяльності учнів в інформаційно-освітньому середовищі з метою особистісного розвитку, набуття ключових і предметних компетентностей, пізнавального досвіду, формування світогляду і ціннісних ставлень до оточуючого світу, задоволення пізнавальних інтересів і потреб дитини, усвідомленого нею вибору подальшого життєвого шляху;
5. інтелектуальний, духовний, емоційний, фізичний, розвиток дитини, морально-етичне її виховання, формування основ природничо-наукового і гуманітарного світоглядів;

5. формування загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності, набуття соціального досвіду і культури спілкування та співпраці, навичок соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;
5. розвиток основних умінь і навичок навчальної діяльності, компетентностей щодо вільного володіння українською мовою, спілкування однією з іноземних мов, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні і практичній діяльності;
5. формування підприємливості і здатності оцінювати правильність вибору, обґрунтовувати раціональність способу розв’язання проблем, приймати адекватні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, самостійно розв’язувати пізнавальні, організаційні та інші проблеми особистого життя;
5. виховання школяра як людини демократичної, відповідальної, патріотичної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе; громадянське, трудове, екологічне, виховання учнів;
6. формування ставлення учнів до освіти як важливої невід’ємної складової загальної культури людини;
5. збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців.

            Для 5 та 6 класів навчальний план складений за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235, додаток 4.

            Для 7,8,9-их класів – складена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 2.

                Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

                Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

            вільне володіння державною мовою;

            здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

            математична компетентність;

            компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

            інноваційність;

            екологічна компетентність;

            інформаційно-комунікаційна компетентність;

            навчання впродовж життя;

            громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

            культурна компетентність;

            підприємливість та фінансова грамотність;

            інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

            Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

            Для 10,11 класів навчальний план складений за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 зі змінами, таблиця 2.

IX. ОПИС "МОДЕЛІ" ВИПУСКНИКА ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник Плавнінського ЗЗСО має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані ним тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник нашої школи вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник Плавнінської школи добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

            Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.                    

Випускник старших класів  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має достатній рівень комп'ютерної грамотності (навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Х. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Плавнінський ліцей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

Форма власності – комунальна.

У 2023/2024 навчальному році Плавнінський ліцей Ренійської міської ради працюватиме по загальноосвітньому напрямку: з навчанням українською мовою та вивченням мови національної меншини (румунської мови) в 1 - 11 класах.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та їЇ органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах» від 08.12.2023 № 3504-IX учні–представники національних меншин можуть опановувати освітню програму двома мовами, коли певний відсоток предметів вивчається українською, а решта - рідною мовою національної спільноти, згідно імплементації ухваленого Урядом України рішення стосовно використання в Україні поняття «румунська мова» замість поняття «молдовська мова»                      Особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти можуть здобувати: базову середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів) пов`язаних із вивченням укрвїнської мови, української літератури та історії України, які вивчаються державною мовою; профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів) пов`язаних із вивченням укрвїнської мови, української літератури та історії України та захисту України, які вивчаються державною мовою.

Мережа  класів та контингент учнів

Плавнінського ліцею на 2023-2024  навчальний рік

станом на 15.01.2024

Кількість класів – 12.

Середня наповнюваність класів – 15 учнів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до  Закону України «Про загальну середню освіту».

ХІ. Особливості організації освітнього процесу

 Структура 2023/2024 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2023/2024 навчальний рік розпочинається 01 вересня 2023 року та закінчується не пізніше 1 липня 2024 року. Згідно статті 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» загальна кількість навчальних днів становить 175.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня 2023 року по 28 грудня 2023 року (80 днів)

ІІ семестр – з 15 січня 2024 року по 31 травня 2024 року (95 днів)

            Протягом навчального року для учнів проводяться канікули в такі термини:

Осінні канікули  з 23 жовтня 2023 року по 29 жовтня 2023 року 

Зимові канікули з 29 грудня 2023 року по 14 січня 2024 року        

Весняні канікули з 25 березня 2024 року по 31 березня 2024 року

Дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня 2024 року.

Відповідно до положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014 № 1547, перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з відділом освіти Ренійської міської ради.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-го класу – остання декада травня 2024 року; для 9-го класу – календарний тиждень після закінчення навчального року.

            Орієнтовні дати вручення документів про освіту для випускників 9 класу – 15 червня 2024 року, 11 класу – 29 червня 2024 року.

РЕЖИМ РОБОТИ на 2023/2024 навчальний рік

Заклад працює в одну зміну.

Тривалість навчального тижня – 5 днів

Тривалість уроків 1 клас – 35 хв

                                2-4 класи – 40 хв

                                5-11 класи – 45 хв.

Навчальні заняття проводяться з 8³⁰ до 16⁰⁰ і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором ліцею.

Режим роботи для учнів 1 класу

Для учнів 2-4 класів

Для учнів 5-11 класів

Графік харчування учнів

1 - 4 класи – 10.05 – 10.25

5 - 11 класи – 11.15 – 11.35

Робота школи закінчується о 18.00 годині.

  Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

            Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

            Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

            Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та НМТ проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

  У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

  Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. 

            Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

            Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

ХІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Робочий навчальний план на 2023/2024 навчальний рік для 1-4-х, 5-9-х, 10-11-х класів передбачає реалізацію освітніх галузей базового навчального плану Державного стандарту початкової загальної освіти і Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Робочий навчальний план Плавнінського ліцею розроблений на виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст.11, п.3), Положення про загальноосвітній навчальний заклад

Загальний обсяг навчального навантаження:

•  для учнів 1-4 –х класів складає 3500 годин/навчальний рік:                           
  •  для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік
  •  для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік
  •  для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік
  •  для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік
•  для 5-9 класів загальної середньої освіти – 5880 годин/навчальний рік:
  •  для 5-го класу – 1085 годин/навчальний рік
  •  для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік
  •  для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік
  •  для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік
  •  для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік
•  для 10-11-х класів складає – 2660 годин/навчальний рік:
  •  для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік
  •  для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік

Робочий навчальний план складено відповідно до наказів МОН України:

• для 1-2-х класів з молдовською мовою навчання – Постанова Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018, додаток 2; Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272;
• для 3-4-х класів – Постанова Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018, додаток 2;  Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273;
• для 5-9-х класів – Наказ МОН «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» від 20.04.2018 № 405, таблиця 2;
• для 10-11-х класів – Наказ МОН «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступені від 20.04.2018 р. № 408,  таблиця 2 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493) зі змінами згідно наказу МОН України від 31.03.2020 № 464.

Розподіл годин для реалізації змісту освіти вибірково-обов’язкових  предметів          10-11-х класів у 2023/2024 навчальному році

 Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення які будуть   подані в рамках навчальних планів.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:                                      

• мовно-літературна - включає молдовську мову та літературу, українську мову, іноземну мову (англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; 
• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;
• технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
• інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєвонеобхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: румунська мова та література, українська мова, іноземна мова (англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Варіативна складова у 4-А класі з українською мовою навчання (1 година) використана на вивчення румунської мови та у 3 - 4-му класах з румунською мовою навчання (по 1 годині) - на підвищення рівня вивчення рідної мови (румунська мова).

Робочий навчальний план

для 1-2 класів з румунською  мовою навчання

ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 на 2023/2024 роки

                                Додаток 2

до Державного стандарту початкової освіти

(постанова КМ України № 87від 21.02.2018 р.)

Наказ МОН України № 1272 від 08.10.2019 р.

      Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

** Години, передбачені для фізичної культури,  не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти, але обов’язково фінансуються.

Робочий навчальний план

для 3-4 класів з румунською   мовою навчання

ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 на 2023/2024 роки

                                Додаток 2

до Державного стандарту початкової освіти

(постанова КМ України № 87від 21.02.2018 р.)

Наказ МОН України № 1273 від 08.10.2019 р.

    Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

** Години, передбачені для фізичної культури,  не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти, але обов’язково фінансуються.

Робочий навчальний план

для 4 класу з українською мовою навчання

ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2023/2024 роки

Наказ МОН України № 1273 від 08.10.2019 р.

      Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

* *Години, передбачені для фізичної культури,  не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти, але обов’язково фінансуються.

Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (накази Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235 та від 20.04.2018 № 405) для шкіл з молдовською мовою навчання.

З 15 січня 2024 року в навчальному закладі використовується поняття «румунська мова» замість поняття «молддовська мова» згідно імплементації Закону України «Про внесення змін до деякіх законів України щодо врахування експертної оцінки Рад Європи та її органів стосовно прав національних меншин(спільнот) в окремих сферах» від 08.12.2023 № 3504-IX.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріативну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Учні 5-9-х класів вивчають предмети інваріативної складової (українську мову, українську літературу, історію України) українською мовою та у 10-11-х класах учні вивчають українською мовою предмети інваріативної складової (українська мова, українська література, історія України, Захист України).

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується для підсилення вивчення термінології цих предметів інваріативної складової українською мовою: у 5-му класі з румунської мови 1 годину, з інформатики 0,5 години, з курсу «Здоров`я, безпека та добробут» 0,5 години; у 6-му класі з інформатики та курсу «Здоров`я, безпека та добробут» по 0,5 години; у 7-му класі з хімії та української мови по 0,5 години; у 8 та 9 класах - по 0,5 годин з алгебри та української мови (для поглибленого вивчення державної мови) та по 1 годиніг з хімії.

Робочий навчальний план

для 5-6 класів з румунською мовою навчання

ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2023/2024 роки

Додаток 4

до Типової освітньої програми

     (наказ МОН України від 19.02.2021 р. № 235)

Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого   навчального   навантаження   учнів,  але обов'язково фінансуються.

Робочий навчальний план

для 7-9 класів з румунською мовою навчання

ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2023/2024 роки

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

     (наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 405)

Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого   навчального   навантаження   учнів,  але обов'язково фінансуються.

            Освітня програма середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 ) з профілем українська мова.

            Навчальні плани для 10-11 класів містять загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільного предмету (українська мова).

            Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Румунська мова», інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна), «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист України». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика», «Мистецтво» і «Технології»,  що вивчаються на рівні стандарту. 

  З 15 січня 2024 року предмети українська мова, українська література, історія України, Захист України вивчаються повністю  державною мовою.

  Варіативна складова навчального плану 11-го класу визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів для підготовки до складання НМТ та використовується для підсилення предметів інваріативної складової.

            Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення, матеріальну-технічну базу та запити державної політики стосовно профільного навчання у 10-11 класах сформован філологічний профіль з вивченням української мови 4 години на тиждень.

            Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення окремих предметів, доповнення інваріативної складової навчальних планів додатковими предметами.

Для покращення рівня підготовки учнів до НМТ у 10 класі збільшено кількість годин на вивчення геометрії (1 година), хімії (0,5 годин) та історія України (0,5 годин).

З метою вивчення термінології державною мовою збільшена кількість годин у 11 класі з геометрії (1 година), з історії України (0,5 години), з географії (1 година) та біології (на 0,5 години).

Робочий навчальний план

для 10-11 класів з румунською мовою навчання (філологічний профіль)

ПЛАВНІНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2023/2024 н.р.

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

                                                                                                              Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 408 

                                                                                           (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493)

                                                                                  зі змінами згідно наказу МОН України  від 31.03.2020 № 464                                                                                                        

Примітка:

* Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

 * *Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. 

Додаток № 1

до робочого навчального плану

Варіативні модулі з фізичної культури та трудового навчання ( технологій)

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

               на 2023/2024 навчальний рік

Варіативні модулі з фізичної культури

Варіативні модулі з трудового навчання та технології

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах, шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і НМТ.

ХІІІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є продовження роботи над новими навчальними програмами для 10-11 класів, які діють з 2020-2021 навчального року, Державним стандартом початкової освіти від 21 лютого 2018 року № 87 та впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти від 30 вересня 2020 року № 898. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та  формувального оцінювання в 1-6-х класах.

            Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійної діяльності, якості педагогічних працівників.

            Для виконання освітніх програм школи на 2023/2024 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

            Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН України.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Плавнінського ЗЗСО

_______________І.В. Карталяну

«____» ____________2021 року

            Освітня програма

Плавнінського закладу загальної середньої освіти

Ренійської міської ради

на 2021/2022 навчальний рік

                                                             СХВАЛЕНО

                                                             на засіданні педагогічної ради закладу

                                                             Протокол № 6

                                                             від «27» травня 2021 року

                                                             Голова педагогічної ради

                                                             _____________ І.В. Карталяну

альні положення освітньої програми

Освітня програма передбачає:

v  засвоєння системи знань;

v  розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення, раціональної організації навчально - виховного процесу;

v  розвиток критичного мислення, здатності усвідомлювати та відстоювати особисту позицію;

v  вироблення вміння самостійно здобувати знання;

v  готовність до застосування знань, умінь в практичній діяльності;

v  формування особистісного світогляду - узагальненого розуміння всього світу в цілому на грунті великої кількості впорядкованих поглядів, переконань, ідеалів;

v  формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань;

v  виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури усіх корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні;

v  формування культури міжетнічних і міжнаціональних відносин;

v  формування в учнів основ загальнолюдської і народної моралі: совісності, порядності, тактовності, співчуття, милосердя, доброти, чесності, гуманності, толерантності тощо;

v  виховання поваги до батьків, духовної єдності поколінь;

v  виховання почуття власної гідності: честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;

v  формування розуміння необхідності гармонії людини з природою;

v  засвоєння знаннями про природу рідного краю;

v  озброєння школярів науково обґрунтованими знаннями про здоров'я і засоби його зміцнення;

v  виховання відповідального ставлення до зміцнення власного здоров'я і здоров'я інших людей.

v  різнобічний розвиток школяра як цілісної особистості в духовному, інтелектуальному, емоційному, фізичному, моральному і психічному проявах;

v  виховання школяра як громадянина і патріота України, національно свідомої, вільної, демократичної, соціально активної особистості, здатної здійснювати свідомий вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

v  формування в учнів природничо - наукового і гуманітарного світогляду, наукового стилю мислення, здатності до інноваційної діяльності;

v  формування особистісних якостей, які забезпечують успішну соціально-психологічну адаптацію в суспільстві, готовність до подальшої неперервної освіти впродовж життя, трудової діяльності, конкурентоздатність на ринку праці;

v  формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння і потреба вчитися впродовж життя, здатність до життя в громадянському суспільстві, навички підприємницької діяльності, загальнокультурна компетентність;

v  вироблення навичок здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров'я.

            Діяльність закладу загальної середньої освіти ґрунтується на засадах демократизму, дитиноцентризму, рівного доступу до якісної освіти, врахування вікових особливостей фізичного, розумового і психічного розвитку дитини, індивідуалізації, диференціації і варіативності, цілісності і наступності, академічної свободи та автономності, прозорості і відповідальності.

ІІ. ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДІ

            Основними детермінантами формування змісту середньої освіти є потреби суспільства й особистості, орієнтація освіти на перспективи розвитку науки, техніки, виробництва, сфери послуг, формування в учнівської молоді життєствердного образу світу  тощо. Модернізація змісту загальної середньої освіти здійснюється відповідно до таких основних пріоритетів – особистісної та компетентністної орієнтованості, спрямованості на гармонійний розвиток особистості, гуманітарізації, фундаменталізації, міжпредметної інтеграції, доступності, посилення діяльнісного і креативного складників змісту, громадянського і національно - патріотичного виховання.

            Освітній процес у загальноосвітніх навчальних закладах органічно поєднує навчання, виховання і розвиток дитини і будується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів як єдиного системного утворення. Відповідно до особистісно орієнтованого підходу в центр освітнього процесу ставляться інтереси здобувача освіти. Освітній процес передбачає гуманне суб’єкт - суб’єктне співробітництво всіх його учасників, діагностично - стимулюючий спосіб організації навчального пізнання, діяльнісно - комунікативну активність учнів, проектування індивідуальних досягнень в усіх видах пізнавальної діяльності, якомога повніше врахування особистих потреб в доборі змісту, методик і технологій навчання та оцінювання учнів.

            У школі утверджується новий тип навчання – навчання інноваційне, яке на відміну від традиційного, націленого в основному на освоєння і підтримку наявних здобутків цивілізації, формує особистість, здатну вносити інноваційні зміни в існуючу культуру й середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством. Таке навчання передбачає постійне залучення учнів до активної навчально - пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією суб’єктів діяльності, обміном інформацією, результатами діяльності учнів між собою і вчителем. Воно спонукає їх до ініціативності, творчого підходу та активної позиції у всіх видах зазначеної діяльності, передбачає не отримання, а здобування знань і вмінь, конструювання власного образу світу, формування ключових компетентностей самим учнем, що значно підвищує результативність освітнього процесу.

            Ключові компетентності:

v  Спілкування державною: (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

v  Спілкування іноземними мовами: Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

v  Математична грамотність: Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

v  Компетентності в природничих науках і технологіях: Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

v  Інформаційно - цифрова компетентність:  передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа - грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

v  Уміння навчатися впродовж життя: Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

v  Соціальні і громадянські компетентності: Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

v  Підприємливість: Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

v  Загальнокультурна грамотність: Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

v  Екологічна грамотність і здорове життя: Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

ІІІ. НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ

            Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

            Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

            Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

            Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

            Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

            Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

            Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно - наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово - інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

IV. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПРОГРАМИ

v  дитиноцентрованості і природовідповідності;

v  узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

v  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

v  наступності і перспективності навчання;

v  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

v  логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

v  можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

v  творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

v  адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

            Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей.

V. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

VI. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ БАЗОВОЇ ТА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

            Визначені законодавчою базою «Про повну загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст.226) {Із змінами, внесеними згідно із Законом від 13.07.2020 № 764-IX}, ЗУ «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017).

VII. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VIII. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

v  кадрове забезпечення освітньої діяльності;

v  навчально - методичне забезпечення освітньої діяльності;

v  матеріально - технічне забезпечення освітньої діяльності;

v  якість проведення навчальних занять;

v  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

v  оновлення методичної бази освітньої діяльності;

v  контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

v  моніторинг та оптимізація соціально - психологічного середовища закладу освіти;

v  створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:

v  початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;

v  базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;

v профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що пе редбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Заклад загальної середньої освіти України має таку структуру:

початкова школа (1-4 кл.), яка забезпечує здобуття початкової освіти;

базова середня освіта (5-9 кл.), яка забезпечує здобуття базової середньої освіти;

повна загальна середня освіта (10-11 кл.), який залежно від профільного спрямування надає можливість здобувати загальну середню освіту.

            Початкова школа є чотирирічною. Здобуття початкової освіти діти починають у віці 6 - 7 років. Вибір навчального закладу здійснюється за місцем проживання або за бажанням батьків з урахуванням освітніх потреб дитини (навчання дітей з особливими потребами тощо). Початкова школа може функціонувати як самостійний навчальний заклад або діяти в комплексі з дошкільним закладом освіти, гімназією.

            Метою початкової освіти є гармонійний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування морально - етичних і загальнокультурних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до продовження навчання, успішну взаємодію з довкіллям.

            Завдання початкової освіти:

v  створення умов для психолого - педагогічної адаптації дитини до шкільного освітнього середовища;

v  фізичний і психічний розвиток дитини, розвиток її сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей, мотивації до навчання;

v формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для продовження навчання, набуття соціального досвіду, культури спілкування і співпраці у різних формах навчальної взаємодії; здатності до самовираження;

vсоціально - правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

v національно-патріотичне, морально-етичне , трудове, естетичне виховання дитини.

            Зміст початкової освіти ґрунтується на інтегративно - предметній основі, компонентами якої є усне і писемне мовлення, читання, іноземна мова, математика, основи природознавства і суспільствознавчих знань, різні види мистецької діяльності (спів, гра на музичних інструментах, образотворча діяльність – малювання, аплікація, ліплення, декоративні техніки тощо), збереження здоров'я. У змісті навчання посилюється його практична спрямованість, системніше враховуються вікові особливості інтелектуального і психічного розвитку учнів, здійснюється розвантаження навчального матеріалу (скорочення його обсягів, термінології, уникнення дублювання тощо), забезпечується відповідність між обсягом навчального матеріалу і часом, передбаченим на його вивчення. У початковій школі максимальна кількість обов’язкових навчальних предметів в одному класі не може перевищувати 8 назв. Тижневе навчальне навантаження учнів не може перевищувати гранично допустимого рівня, установленого санітарно - гігієнічними нормами організації  навчально - виховного процесу.

            У початкових класах на реалізацію  варіативного освітнього складника відводиться не менше 10 відсотків від гранично допустимого навчального навантаження учнів. Він спрямовується переважно на індивідуальні консультації та групові заняття. Поглибленого вивчення навчальних предметів не передбачається.

Навчання учнів здійснюється в два цикли.

            Перший цикл (1-2 класи) – адаптаційний, мотивує і готує дітей до успішного навчання в школі. На цьому етапі навчання особлива увага надається індивідуальній роботі з дітьми з метою вирівнювання їхніх стартових освітніх здобутків, сенсорному розвитку, формуванню загальнонавчальних умінь, виявлення індивідуальних особливостей, здібностей і схильностей учнів, їхніх пізнавальних інтересів. Даний цикл передбачає формування у дітей якостей, необхідних для суспільно значущої поведінки та співпраці в групі (дисциплінованість, старанність, ввічливість, щирість), способів спілкування, різнобічної гуманістично спрямованої активності. Характерні  для дітей цього віку цілісність сприйняття навколишнього світу та пріоритетність гри серед усіх видів діяльності зумовлюють конструювання змісту і організацію навчання на інтегративній основі з переважанням ігрових методів.

            Другий цикл (3-4 класи) – базовий. Його призначення – продовжити виховання морально-етичних цінностей, набуття досвіду соціальної взаємодії, формування в учнів ключових і предметних компетентностей, оволодіння розгорнутою навчальною діяльністю, уміннями працювати самостійно, в групі, у проекті, здійснювати творчу діяльність. Водночас це не виключає ігрових та інтегрованих занять.

            Учні 1 класу домашніх завдань не одержують. У 2 класі дітям можуть пропонуватися завдання, які стимулюють інтерес до навчання і виконуються переважно в усній формі. Учні 3–4 класів виконують домашні завдання диференційованого характеру, зміст і обсяг яких визначаються залежно від потреб дітей, мають для них особистісну значущість.

            Контрольно-оцінювальна діяльність передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання і виконує переважно формувальну функцію. Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції освітніх результатів.

            Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється лише якісно; бальне оцінювання не застосовується. У 3-4 класах поступово запроваджується 12-бальна шкала оцінювання, яка використовується в подальшому навчанні у гімназіях і ліцеях. У початковій школі державна підсумкова атестація у формі контролю навчальних досягнень учнів не передбачається. Підсумкове оцінювання учнів може мати лише моніторинговий характер.

            Для 1 – 2 класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018, додаток 2 до Державного стандарту початкової школи; Наказ МОН України від 08.10. 2019 року № 1272.

            Для 2 класу з українською мовою навчання – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018, додаток 2, Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272.

            Для 3 - 4 класів– складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018, додаток 2 до Державного стандарту початкової школи; Наказ МОН України від 08.10. 2019 року № 1273.

Освітній процес у базовій середній школі також має циклічний характер і передбачає два цикли: адаптаційний до предметного навчання (5 - 6 кл.) і власне предметно орієнтований (7 - 9 кл.), які в цілому забезпечують здобуття базової середньої освіти та підготовку до профільного навчання.

            Базова середня освіта як фундамент загальноосвітньої підготовки школярів формує в них готовність до вибору певного профілю навчання у старшій школі та його реалізації. У зв’язку з цим пріоритетного значення набуває допрофільна підготовка учнів. Її мета полягає в тому, щоб на основі діагностичних методик, диференціації та індивідуалізації навчання надати кожному учневі допомогу в обґрунтованому виборі майбутнього навчального профілю відповідно до виявлених інтересів, нахилів і здібностей. Основними формами допрофільної підготовки є: поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, вивчення курсів за вибором, предметних олімпіадах, індивідуальне консультування тощо.

            Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 - бальною шкалою. Випускники проходять державну підсумкову атестацію з чотирьох предметів: українська мова (обов’язково), українська мова і література (за вибором), математика, рівень стандарту (обов’язково), історія або англійська мова (обов’язково), предмет за вибором учня.

            Метою базової середньої освіти є різнобічний розвиток, громадянське виховання і соціалізація дитини, формування у неї навчальних, соціальних, загальнокультурних і предметних компетентностей, цінностей громадянського суспільства, особистісний розвиток учнів з орієнтацією на продовження навчання, формування креативності і критичного мислення, творчих здібностей, набуття життєвих компетентностей, необхідних для самовизначення й усвідомленого вибору подальшого життєвого шляху.

            Завдання базової середньої освіти:

v  створення умов для ефективної навчально - пізнавальної діяльності учнів в інформаційно-освітньому середовищі з метою особистісного розвитку, набуття ключових і предметних компетентностей, пізнавального досвіду, формування світогляду і ціннісних ставлень до оточуючого світу, задоволення пізнавальних інтересів і потреб дитини, усвідомленого нею вибору подальшого життєвого шляху;

v  інтелектуальний, духовний, емоційний, фізичний, розвиток дитини, морально-етичне її виховання, формування основ природничо-наукового і гуманітарного світоглядів;

v  формування загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності, набуття соціального досвіду і культури спілкування та співпраці, навичок соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

v  розвиток основних умінь і навичок навчальної діяльності, компетентностей щодо вільного володіння українською мовою, спілкування однією з іноземних мов, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні і практичній діяльності;

v  формування підприємливості і здатності оцінювати правильність вибору, обґрунтовувати раціональність способу розв’язання проблем, приймати адекватні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, самостійно розв’язувати пізнавальні, організаційні та інші проблеми особистого життя;

v  виховання школяра як людини демократичної, відповідальної, патріотичної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе; громадянське, трудове, екологічне, виховання учнів;

v  формування ставлення учнів до освіти як важливої невід’ємної складової загальної культури людини;

v  збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців.

            Для 5,6,7,8,9 класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 2.

                Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

                Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

            вільне володіння державною мовою;

            здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

            математична компетентність;

            компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

            інноваційність;

            екологічна компетентність;

            інформаційно-комунікаційна компетентність;

            навчання впродовж життя;

            громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

            культурна компетентність;

            підприємливість та фінансова грамотність;

            інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

            Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

IX. ОПИС "МОДЕЛІ" ВИПУСКНИКА ПЛАВНІНСЬКОГО ЗЗСО

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник Плавнінського ЗЗСО має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані ним тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник нашої школи вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

·           випускник Плавнінської школи добре проінформована особистість;

·           прагне до самоосвіти та вдосконалення;

·           готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;

·           є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

·           свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

·           мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

            Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.                    

Випускник старших класів  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має достатній рівень комп'ютерної грамотності (навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

 Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і  успішних кроків у  майбутнє.

Х. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Плавнінський заклад загальної середньої освіти Ренійської міської ради

Форма власності – комунальна.

У 2021/2022 навчальному році Плавнінський заклад загальної середньої освіти Ренійської міської ради працюватиме по загальноосвітньому напрямку: з навчанням українською мовою та вивченням мови національної меншини (молдовської мови) в 1 - 11 класах.

Мережа  класів та контингент учнів

Плавнінського ЗЗСО на 2021-2022  навчальний рік

станом на 01.09.2021

Кількість класів – 13, прогнозована кількість учнів – 250.

Середня наповнюваність класів – 19 учнів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до  Закону України «Про загальну середню освіту».

ХІ. Особливості організації освітнього процесу

 Структура 2021/2022 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року та закінчується не пізніше 1 липня 2022 року. Згідно статті 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» загальна кількість навчальних днів - 175.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

            І семестр – з 01 вересня 2021 року по 24 грудня 2021 року   (77 навчальних днів).

Осінні канікули  з 25 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року      (7 дн.)

Зимові канікули з 25 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року          (16 дн.)

            ІІ семестр – з 10 січня 2022 року по 07 червня 2022 року      (98 навчальних днів).

Весняні канікули з 28 березня 2022 року по 03 квітня 2022 року      (7 дн.)

Літні канікули з 08 червня 2022 року по 31 серпня 2022 року.

Дата проведення свята «Останній дзвоник» - 07 червня 2022 року.

Відповідно до положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014 № 1547, перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з відділом освіти Ренійської міської ради.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-го класу – остання декада травня 2022 року; для 9-го класу – календарний тиждень після закінчення навчального року

            Орієнтовні дати вручення документів про освіту для випускників 9 класу – 20 червня, 11 класу – 01 липня 2022 року.

Тривалість навчального тижня – 5 днів

Тривалість уроків 1 клас – 35 хв

                                2-4 класи – 40 хв

                                5-11 класи – 45 хв.

РЕЖИМ РОБОТИ на 2021/2022 навчальний рік

Заклад працює в одну зміну.

Навчальні заняття проводяться з 8³⁰ до 16⁰⁰ і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи.

Режим роботи для учнів 1 класу

Для учнів 2-4 класів

Для учнів 5-11 класів

Графік харчування учнів

1 - 4 класи – 10.05 – 10.25

5 - 11 класи – 11.15 – 11.35

Група продовженого дня (0,5 ставки) працює відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 року № 1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу». ГПД працює 3 години з початком роботи  в залежності від розкладу уроків.

Робота школи закінчується о 18.00 годині.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. 

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.                                                                                                                                        

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

ХІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Робочий навчальний план на 2021/2022 навчальний рік для 1-4-х, 5-9-х, 10-11-х класів передбачає реалізацію освітніх галузей базового навчального плану Державного стандарту початкової загальної освіти і Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Робочий навчальний план Плавнінського ЗЗСО розроблений на виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 11, п.3), Положення про загальноосвітній навчальний заклад

Загальний обсяг навчального навантаження:

·        для учнів 1-4 –х класів складає 3500 годин/навчальний рік:                                       

-   для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік

-   для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік

-   для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік

- для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік

·            для 5-9 класів загальної середньої освіти – 5845 годин/навчальний рік:

-   для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік

-   для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік

-   для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік

-   для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік

-   для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік

·            для 10-11-х класів складає – 2660 годин/навчальний рік:

-   для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік

-  для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік

Робочий навчальний план складено відповідно до наказів МОН України:

-  для 1-2-х класів з молдовською мовою навчання – Постанова Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018, додаток 2; Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272;

-  для 3 – 4 класів – Постанова Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018, додаток 2;  Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273;

-  для 5-9-х класів – Наказ МОН «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» від 20.04.2018 № 405, таблиця 2;

-  для 10 –11-х класів – Наказ МОН «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступені від 20.04.2018 р. № 408,  таблиця 2 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493) зі змінами згідно наказу МОН України від 31.03.2020 № 464.

Розподіл годин для реалізації змісту освіти вибірково-обов’язкових  предметів          10-11-х класів у 2021/2022 навчальному році

 Програма початкової освіти   окреслює   підходи до   організації   єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення які будуть   подані в рамках навчальних планів.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:                                      

         -  мовно-літературна - включає молдовську мову та літературу, українську мову, іноземну мову (англійська)                              - природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;

      -     технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

      -     інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;

      -   соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

          -  громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

       -     мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

       -    фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєвонеобхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: молдовська мова та література, українська мова, іноземна мова(англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Варіативна складова у 2-А класі з українською мовою навчання (1 година) використана на вивчення молдовської мови та у 3 - 4-му класах з молдовською мовою навчання (1 година) - на підвищення рівня вивчення рідної мови (молдовська мова).

Робочий навчальний план

для 1-2 класів з молдовською мовою навчання

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

 на 2021/2022 роки

                                Додаток 2

до Державного стандарту початкової освіти

(постанова КМ України № 87від 21.02.2018 р.)

Наказ МОН України № 1272 від 08.10.2019 р.

      Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

** Години, передбачені для фізичної культури,  не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти, але обов’язково фінансуються.

Робочий навчальний план

для 2 класу з українською мовою навчання

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

на 2021/2022 роки

Наказ МОН України № 1272 від 08.10.2019 р.

      Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

* *Години, передбачені для фізичної культури,  не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти, але обов’язково фінансуються.

Робочий навчальний план

для 3-4 класів з молдовською мовою навчання

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

 на 2021/2022 роки

                                Додаток 2

до Державного стандарту початкової освіти

(постанова КМ України № 87від 21.02.2018 р.)

Наказ МОН України № 1273 від 08.10.2019 р.

    Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

** Години, передбачені для фізичної культури,  не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти, але обов’язково фінансуються.

   Освітня програма базової середньої освіти   окреслює  організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) для шкіл з молдовською мовою навчання .

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріативну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Учні 5-8-х класів вивчають 25% предметів інваріативної складової українською мовою та у 9-му класі - учні вивчають 40% предметів інваріативної складової.

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується для підсилення вивчення термінології цих предметів інваріативної складової українською мовою: у 5-му класі з природознавства 0,5 годин; у 6-му класі з біології та географії по 0,5 годин; у 7-му класі з хімії – 0,5 годин; у 8-му та 9 класах – по 0,5 годин з алгебри та 1 година з хімії. А також збільшено по 0,5 години з української мови у 7-9-х класах для поглибленого вивчення державної мови.

Робочий навчальний план

для 5-9 класів з молдовською мовою навчання

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

на 2021/2022 роки

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

     (наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 405)

Примітка:

*Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого   навчального   навантаження   учнів,  але обов'язково фінансуються.

Освітня програма середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 ) з профілем українська мова.

Навчальні плани для 10-11 класів містять загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів в 10 класі (українська мова) і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи.

Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Молдовська мова», інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна), «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист України». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика», «Мистецтво» і «Технології»,  що вивчаються на рівні стандарту. 

У 2021/2022 навчальному році учні 10-11-х класів вивчатимуть українською мовою 60% предметів інваріативної складової.

Варіативна складова навчального плану 11-го класу визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів для підготовки до складання ЗНО та використовується для підсилення предметів інваріативної складової.

Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення, матеріальну-технічну базу та запити державної політики стосовно профільного навчання у 10-11 класах сформован філологічний профіль з вивченням української мови 4 години на тиждень.

Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення окремих предметів, доповнення інваріативної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами.

З метою впровадження поряд з молдовською мовою навчання  термінології державною збільшена кількість годин у 11 класі з геометрії (1 година), з історії України (0,5 години), з географії (1 година) та біології (на 0,5 години). Додатковий час на факультативні години в 11 класі: факультативний курс з хімії «Диференційне навчання. Розв’язування задач з хімії» - (1 година), спецкурс «Фінансова грамотність»  - (1 година).

Для покращення рівня підготовки учнів до ЗНО у 10 класі збільшено кількість годин на вивчення геометрії (1 година), хімії (0,5 годин) та історія України (0,5 годин). З урахуванням інтересів та потреб учнів відведено  на факультативний курс з хімії «Диференційне навчання. Розв’язування задач з хімії» - (1 година) та з української мови «Робота з навчальними текстами. Програма курсу за вибором комунікативної компетентності старшокласніків» - (1 година).

Робочий навчальний план для 10 класу

з молдовською мовою навчання (філологічний профіль)

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

на 2021/2022 н.р.

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

                                                                                                              Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 408 

                                                                                           (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493)

                                                                                  зі змінами згідно наказу МОН України  від 31.03.2020 № 464                                                                                                        

Примітка:

* Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

 * *Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Робочий навчальний план для 11 класу

з молдовською мовою навчання (універсальний профіль)

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

на 2021/20221 н.р.

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

                                                                                                        Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 408 

                                                                                     (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 149

                                                                            зі змінами згідно наказу МОН України  від 31.03.2020 № 464                                                                                                         

Примітка:

* Години за рахунок варіативної складової навчальних планів.

 * *Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

   Додаток № 1

до робочого навчального плану

Варіативні модулі з фізичної культури та  трудового навчання та технології

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

               на 2021/2022 навчальний рік

Варіативні модулі з фізичної культури

Варіативні модулі з трудового навчання та технології

Методичне забезпечення  факультативів, спецкурсів

та курсів за вибором робочого навчального плану

Плавнінського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

2021/2022 н.р.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах, шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

ХІІІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які діють з 2020-2021 навчального року. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та  формувального оцінювання в 1-4-х класах.

            Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійної діяльності, якості педагогічних працівників.

 Для виконання освітніх програм школи на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; спецкурсу з «фінансової грамотності» та факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН України.